Будинок Полтавського губернського земства — пам'ятка історії та архітектури у Полтаві, що знаходиться на площі Конституції, 2. Будинок спорудежно у 1903—1908 роках за проектом архітектора Василя Кричевського, з використанням первісних проектів Є.І. Ширшова, М.О. Ніколаєва. Будинок Полтавського губернського земства став першим зразком нового українського архітектурного стилю (див. Український архітектурний модерн) на Полтавщині. Сьогодні використовується як Полтавський краєзнавчий музей.
Унікальний будинок знаходиться в м. Полтаві. Його було збудовано в 1903–1908 роках видатним українським художником та архітектором Василем Кричевським для губернського полтавського земства. Будівля земства зведена В. Кричевським у створеному ним т. зв. українському стилі. Нині в будинку розміщується обласний краєзнавчий музей.
Будинок Полтавського губернського земства споруджений в 1903-1908 рр. за проектом В. Г. Кричевського, з використанням первісних проектів Є. І. Ширшова, М. О. Ніколаєва. Став першим прикладом українського архітектурного стилю. Завдяки проведеним наприкінці 1902 р. і на поч. 1903 р. нарадам з питань розвитку народних промислів Полтавщини, на яких були присутніми художники С. І. Васильківський, О. Г. Сластіон, архітектор-художник В. Г. Кричевський та інші, народилась ідея розвитку українського народного стилю в мистецтві і в архітектурі. Зокрема, С. І. Васильківський піддав критиці проекти будинку земства, першим з яких був створений Є. І. Ширшовим і затверджений у кінці 1902 р. до будівництва. Після того, як архітектор відмовився вносити зміни, яких домагалася земська управа, проект переробив київський архітектор академік В. М. Ніколаєв. Художник запропонував відхилити прийнятий до будівництва проект і почав переконувати земських діячів у необхідності розробити проект, який не мав би банального архітектурного рішення у стилі псевдоренесансу чи псевдокласицизму, що було у прийнятому проекті, а був би оригінальним і таким, в якому б відбилися народні художні уподобання. Цю ідею підтримав на сторінках газети письменник М. А. Дмитрієв, що висунув як пропозицію для архітектури - український стиль. У розгорнутій дискусії на сторінках полтавської, а потім і київської преси аргументовано виступив О. Г. Сластіон, теоретично обґрунтувавши необхідність і можливість створити такий проект, а відтак і почати розвиток своєрідного архітектурного стилю.
Результатом цих дій стало проведення конкурсів проектів, першого - 6 червня і другого - 23 червня 1903 р. Спеціальна комісія управи в складі Ф. А. Лизогуба (голова), С. Б. Бразоля, Д. К. Квітки, В. І. Мезенцева, Д. М. Милорадовича, Є. М. Шейдемана, М. А. Ерістова, П. М. Бровка, О. П. Старицького, Г. А. Данковського, за участю І. В. Шамраєвського, О. Г. Сластіона, С. І. Васильківського розглянула 8 проектів, авторами яких були Є. І. Ширшов, В. М. Ніколаєв (два), І. В. Жолтовський (два), Віденський, П. Н. Волков, В. Г. Кричевський і прийняла рішення про присудження премії та затвердження останнього проекту. Оскільки з весни 1903 р. почалося закладання фундаментів будинку, В. Г. Кричевському довелося терміново включитися в докорінну переробку вже здійснюваного будівництвом проекту і розробити інші робочі креслення.
Історія проектування та зведення будівлі Полтавського земства насичена низкою критичних ситуацій, конфліктів та войовничих амбіцій особистостей й демонструє надзвичайно складний шлях, який створював новий національний стиль. На початку ХХІ століття, рівно через сто років, загрозливі хмари небезпеки нависли знову. Унікальна будівля-"фенікс", що зусиллями залюблених у її красу полтавців постала з попелу після Другої світової, стала заручницею адміністративної війни двох гілок влади – Полтавської міської ради та Полтавської облдержадміністрації, саме тих інституцій, які є її опікунами й гарантами збереження. Конче необхідні зусилля громадськості, скеровані на те, щоб відновити цей шедевр у тому вигляді, якій він мав після закінчення.
Гостями будинку автора романів «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», «Повія», повісті «Лихі люди» були М.Лисенко, В.Короленко, М.Заньковецька, М.Коцюбинський, І.Карпенко-Карий, Леся Українка, О.Пчілка, В.Стефаник.
Неподалік садиби-музею, в урочищі Зелений гай, знаходиться могила Панаса Мирного.
Коли б не завітати сюди, все хвилює уяву, повертає у часи Панаса Мирного, сприяє кращому розумінню життя і творчості письменника.
Адреса установи:
36002, м. Полтава, вул. Панаса Мирного, 56
тел.(0532) 59-69-08
Музей працює з 9 до 17 години, без перерви.
Вихідний день – п’ятниця.
| № | URL-адреса | опис |
| 1 | http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BA_%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%82%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B3%D1%83%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0 | Короткій опис пам`ятки |
| 2 | | Блог присвячений Будинку Полтавського земства |
| 3 | http://histpol.pl.ua/pages/content.php?page=907 | Опис архітектури |
| 4 | Повна інформація | |
| 5 | Адреса та години роботи |
